leaf

Озима пшениця: посів, збирання і зберігання

  • 01.07.2019
  • 42
  • 0


Дотримуючись правильної технології виробництва озимої пшениці та зберігання зерна, можна отримати високий економічний ефект діяльності.

Пшениця – це одна з перших культур, яку змогли культивувати ще багато років тому. Й до тепер вона заслужено займає провідну позицію у рейтингу продуктів харчування у близько 50 країнах світу. Україна також входить до цього переліку, та крім того є потужним виробником та експортером цієї злакової культури.

Озима пшениця: характеристика

В Україні пшеницю вважають однією з головних продовольчих культур. Із неї виготовляють цінний та культовий продукт для українців – хліб, тому народногосподарське значення зернової важко недооцінити.

Якість хлібобулочних виробів визначає склад зернини. Серед інших зернових озима пшениця містить найвищий показник білка, який досягає до 15% залежно від технології виробництва та сорту. Крім того, зерно багате на вуглеводи та інші важливі мікроелементи.

Ботанічний опис і загальна характеристика культури

Коренева система озимої пшениці має мичкуватий тип. Розгалужений корінь знаходиться у ґрунтовому шарі. Окремі відростки можуть досягати глибини до 2 метрів, залежно від сортових ознак культури. Первинна коренева система утворена з трьох або навіть шести коренів сформованих від зародка. 

Стебло формується на етапі проростання зернини. Його називають соломиною, яка поділена на декілька міжвузлів, які розділяють стеблові вузли. Стебло зупиняє свій ріст після закінчення фази цвітіння. 

Через листкову поверхню відбувається фотосинтез, газообмін та транспірація. У листках також тимчасово зберігаються поживні речовини.

Колос – суцвіття пшениці. Він складається з стрижня та колоска. Останній має дві колоскові луски, з яких розвиваються зерна. Кожна зернина має зародок (не більше 3% від загальної ваги зернівки). Його та зернові оболонки відносять до категорії висівок.  

Тривалість вегетації з фази коли сходить озима пшениця, становить у середньому 300 днів.

Історія пшениці та її класифікація

Континентом походження культурної пшениці вважають південний захід Азії. З часом культура поширилась по всій азійській частині материка та до початку нашої ери – в Африці. Наступними стали культивувати пшеницю європейці, які згодом завезли злак в Америку, спочатку в Південну, а потім у Північну. У 18-19 століттях вирощувати культуру почали і в інших континентах, так злак отримав світове визнання. 

Озима пшениця сорти– тверді й м'які, їх головна різниця в рівні твердості. Крім того, різняться за вмістом крохмалю та білка. А за якісними ознаками визначають класність пшениці. Так, визнано шість класів:

  • перші три класи (1, 2, 3) – зерно для продовольства групи А;
  • наступні два (4 і 5) – зерно для макаронних виробів, непродовольчих потреб групи Б;
  • останній клас (6) – зерно для годування худоби – фураж.

Класифікація якісних показників пшениці в різних країнах різниться. Загальновизнаних стандартів у світі не існує.

Тверді сорти

Сорти твердої пшениці мають ряд відмінностей від м’яких, у тому числі вагомих переваг, перш за все, виробничих. Сортові особливості забезпечують стійку вегетацію культури. Тверда пшениця краще переносить вплив навколишнього середовища – шкідники та хвороби менше вражають посіви. Рослини проявляють високу стійкість до вилягання, а зерно не обсипається. За стабільних умов вирощування тверді сорти показують значну врожайність. 

Така пшениця користується популярністю в різних галузях харчової промисловості: хлібопекарській, борошномельно-круп’яній, кондитерській, макаронній та інших.

М'які сорти

Пшениця озима на посівм'яких сортів має тонкостінне стебло. Зерно склоподібне та борошнисте. Його колір може бути як білим, так і насичено коричневим. Борошно з м’яких сортів розсипчасте. Його використовують для виробництва хлібобулочних та кондитерських виробів.

Найбільш морозостійкі сорти

Морозостійкі сорти пшениці витримують низькі температури, до мінус 20 °C. Такі рослини не вибагливі до кліматичних умов, витримують значні морози. Дані сорти можна вирощувати навіть за пізньої сівби. Крім того, їх можна сіяти після небажаних попередників для злакових (наприклад, соняшнику). В Україні користуються популярність морозостійкі сорти «Харківська 96» та «Харківська 105». Їх урожайність в середньому досягає 5 т/га. Така озима пшениця після зимидемонструє відмінний стан посівів.

Посів озимої пшениці

Озима пшениця посівпочинається з підготовки насіння, яке обробляють засобами захисту від шкідників та хвороб. Його висівають різними методами: класичним із допомогою сівалки, No-Till, Strip-Till, точний дворядковий, широкорядний та інші. Озима пшениця терміни посівувизначають відповідно природно-кліматичних умов та особливостей сорту. Кращими періодом для України – 20 вересня-5 жовтня. На схожість озима пшениця посівматзначно впливає глибина загортання, яка також визначає дружність сходів.

Глибина посіву

Висівати насіння необхідно у вологий ґрунт, щоб забезпечити відмінне проростання. Глибокий висів може негативно відобразитись на швидкості появи пагонів, та навіть спричинити їх відмирання. Оптимальна глибина становить 3 см за умов необхідної вологості.

Норми висіву

Озима пшеницяпоказує найвищу продуктивність за оптимальної норми висіву, яка визначається відповідно технології виробництва. Безпосередньо на показник впливають погодні умови, стан посівної площі, сортові особливості, а також процес і терміни сівби. За високої родючості та при оптимальному складу мінеральних речовин у ґрунті норму висіву зменшують. Для сортів із більшою кущистістю застосовують менші норми. Й навпаки показник можна збільшити на достатньо вологих, важких ґрунтах із низькою схожістю культури. Озима пшениця норма висівудля більшості сортів становить 160-250 кг/га чи 4-5 млн схожих насінин на гектар.

Строки висівання

Строки висівання впливають на схожість, розвиток рослин та, в результаті, на врожай. Залежно від дати висіву посіви перебувають у різних агрометеорологічних умовах, які впливають на їх стан. Ранні строки можуть спричинити надмірне кущення та переростання рослин, а це впливає на зимостійкість та зараженість хворобами чи шкідниками. За пізнього висівання рослини можуть не встигнути розкущитися та утворюють лише 3-4 листки. У такому разі коренева система формується навесні за достатньо високої температури та довгого світлового дня, а це уповільнює розвиток культури.

Визначення якості ґрунту для посіву

Озима пшениця вимоглива до посівної площі. При виборі ділянки необхідно враховувати властивості ґрунту, стан засміченості та сівозміну. Високі показники врожайності пшениця показує на чорноземах, каштанових, сірих лісових, дерново-підзолистих землях. Вирощувати цю культуру варто на ґрунтах із середнім механічним складом та достатнім вмістом вологи. У посушливих регіонах значну увагу приділяють вологозбереженню.

Основні захворювання, яким піддаються посіви озимої пшениці

Хвороби на посівах розповсюджуються під впливом погодних умов, джерела зараження та фази розвитку пшениці. Різка зміна температури провокує появу таких злісних захворювань озимої пшениці як септоріоз, гельмінтоспоріоз, фузаріоз колосу й інші. Для ефективного захисту необхідно зважати не тільки на погодні особливості та розвиток рослин, але й знайти збудника захворювання.

Збирання і зберігання озимої пшениці

Збирання озима пшеницяздійснюють двома способами: однофазним – пряме комбайнування та двофазним – роздільний. Частіше користуються першим. Пряме комбайнування застосовують на чистих полях із рівномірно дозрілими колосками.

Після збирання зерно відразу очищають, сушать, створюють необхідні умови для належного зберігання. Тримають пшеницю в сухому, добре вентильованому сховищі, температура в якому становить +5-8 0С, а вологість не більше 70%. Перед закладкою зерна на склад проводять дезінфекцію, щоб уникнути поширення хвороб. Зернову масу потрібно постійно контролювати, щоб попередити його псування.

Визначення ступеня зрілості пшениці

Коли дозріває озима пшениця, формуються ключові врожайні показники. Крім того, в цей час відбуваються дві фази стиглості зерна – воскова і тверда. Перша характеризується воскоподібним видом ендосперма та триває до 6 днів. У цей час суха речовина зупиняє свій приріст. У твердій фазі стиглості ендосперм відповідно твердий, її тривалість – до 5 днів. Дозріває зернина коли закінчується білковий синтез, збільшуються вуглеводні молекули, зупиняється ферментація та зупиняється дихання зернини. Фаза повної стиглості починається, коли зернини готові до нового циклу розвитку. Тривалість фаз зрілості залежить від сорту та умов вирощування.

Строки збирання пшениці

Знизити втрати врожаю можна оптимізувавши строки збирання. Воскова стиглість сортів озимої пшениці – 10-12 днів, а повна – 6-10 днів. Якщо строки збирання в повній фазі збільшені, в такій пропорції змінюються і можливі втрати врожаю. Тому процес збирання потрібно організувати так, щоб жнива не затягнулися більш, ніж на 10 днів.

Способи збирання озимої пшениці

Поширеним способом збирання озимої пшениці є пряме комбайнування, а в окремих випадках користуються роздільним способом. Перший використовують коли посіви повністю стиглі, а вологість зерна становить максимум 18%. Роздільно збирають високі сорти пшениці, які можуть нерівномірно достигати та вилягати. Крім того, такий спосіб використовують за високої забур’яненості площі, вологості зерна – 30%, густоти стеблостою – 300 шт/м кв..

Зберігання врожаю

Для свіжозібраного врожаю потрібно створити належні умови зберігання, щоб зернова маса не змінювала якісні показники. На її стан впливає розвиток мікроорганізмів та шкідників під впливом зовнішнього середовища. Висока вологість, неналежна температура чи доступ повітря у зерносховищі провокують поширення мікроорганізмів та в результаті спричинює захворювання зернової маси. Перед закладкою на зберігання потрібно очистити зерно від домішок та просушити, за необхідності провести знезараження від шкідників. Під час зберігання необхідно забезпечити постійний контроль умов тримання. Такими способами є аерація, вентилювання, охолодження, консервування та інші.

Вплив тривалості зберігання зерна озимої пшениці на показники якості

При тривалому зберіганні змінюються якісні та кількісні характеристики клейковини, крохмалю, жиру та інших складових зернини. Якщо зберігати зерно 240 днів, у ньому зменшується кількість клейковини та поліпшується її якість, а через 2 роки знижується її пружність. Крім того, на даний показник впливає сорт культури.

За півроку зберігання вміст крохмалю в зерні може збільшитися на 0,5%. З 6 місяців і до 2-х років даний показник не змінюється. Але якщо зберігати більше 30 місяців, вміст крохмалю може знизитися і становити навіть менше початкового значення. Так само реагує рівень жиру на тривале зберігання – чим довше, тим нижчий вміст. Проте через перебування зерна у сховищі тривалий період, не змінюється кількісний та якісний склад фосфору, калію та золи.

Дотримання технології виробництва озимої пшениці та зберігання зерна забезпечує високий економічний ефект діяльності. На всіх етапах розвитку культури потрібно ретельно контролювати стан посівів, щоб досягнути прибуткових результатів. Крім того, якщо є можливість зберігати врожай, варто створити належні умови тримання на довший період до вигідної реалізації збіжжя. 

Впродовж десятка років на пшеницю попит стабільний, тому правильно підібрана технологія відповідно до природно-кліматичних умов та ретельний агрономічний супровід у період вегетації забезпечить ефективний кінцевий результат